Друк з півслова

45

Працюю в фотоцентрі. Завдання моє полягає в тому, щоб приймати цифрові фотографії. Дію по порядку: беру носій клієнта, встромляю в USB-порт, включаю монітор, призначений спеціально для клієнта, і показую йому вміст флешки. Зазвичай народ приходить з карткою відразу з цифровика і поняття не має, що містить карта пам’яті. Я відкриваю монітор, показую.

— Ой, а що це?!
— Це ваші фотографії. Що будемо друкувати?

Зазвичай слідує тривала пауза, після якої клієнт починає мовчки махати рукою. Я з-за дисплея не бачу, що він там намагається показати, і ігнорую таку дивну поведінку. У відвідувача червоніє обличчя і він починає репетувати:

— Дівчина! Я ж кажу: далі!