Плювати ми хотіли

16

А мене задовбали чоловіки-верблюди. Зрозуміти не можу, що за прагнення оплевать як можна сильніше все навколо себе. Не знаю жодної жінки, нехай навіть самої спустилась, яка б йшла, покриваючи всі слинявими краплями. Мужики ж постійно плюють під ноги. Територію, що, мітять? Задерти Ногу непристойно, тому плюну!

Слідом за чоловіком страшно йти по доріжках, тому що в будь-який момент цей пристойно одягнений громадянин може розвернутися, щоб випустити черговий плювок — і дуже добре, якщо вітер дме не на мене або моєї дитини.

Дитина вже знає: по дорозі в садок треба дивитися під ноги, тому що дорослі дядечки вже йшли по доріжці на свої робочі місця і всю її порядком заплювала.

Якщо в під’їзді орудували з перевіркою електрики або кабельники, то підлога під щитками, крім сміття, буде рясно покритий плямами слини.

Скільки ж секрету повинні видавати їх залози, що припадає плювати!

Тільки незрозуміло: адже вдома, і на робочому місці, і в транспорті їм вдається тримати свої слюні під контролем. Ніякого сильного слинотечі не спостерігається. Але варто їм вдихнути повітря вулиці, вийти з транспорту, з магазину, з дому, як лунає смачне харканье — і знову ляпанець на асфальт під ноги людям.

Одного разу немолода жінка насмішила мене до кольок. Вона сиділа на зупинці і сумно дивилася, як два мужика, захоплені розмовою, періодично нахилялися, щоб сплюнути собі під ноги чергову мерзенну краплю. Асфальт під ногами був сирим і загидженим. Тітка помовчала — і мовила:

— Раніше сім’я не трималося, а тепер слину.

Я впала від сміху на лавку. Мужики пороззявляли роти і затерли плювки кедами.